Напрями використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні

Як свідчить багатовіковий зарубіжний і вітчизняний досвід розкриття й розслідування злочинів, прийняття законних і справедливих судових рішень можливе лише у разі застосування адекватних ефективних таємних засобів отримання доказів, якими за чинним Кримінальним процесуальним кодексом України є негласні слідчі (розшукові) дії. Не дивлячись на те, що у світі за допомогою негласних засобів розслідування розкривається понад 85% тяжких та особливо тяжких злочинів й результати більшості негласних засобів визнаються судами західних країн судовими доказами, аналіз понад 5-річної вітчизняної практики застосування негласних слідчих (розшукових) дій виявив, що лише до 5% їх результатів визнаються доказами вітчизняними судами, що актуалізує дослідження не лише з причин такого низького використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій для отримання доказів у кримінальному провадженні, а й виявлення інших можливих напрямів використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні. Автором статті поставлено за мету визначення напрямів використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні