Рецензія на: Максим Яременко. Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті

Головною дослідницькою проблемою чергової книжки Максима Яременка, виданої як четвертий том щойно започаткованої Українським католицьким університетом серії «Київське християнство», є інкорпорація Київської православної митрополії до складу новоствореної уніфікованої імперської синодальної Церкви. Як і в попередній своїй монографії, дослідник суттєво коригує усталені стереотипи, які сформувались в українській історіографії під впливом т. зв. «національної парадигми». У цьому випадку йдеться про доволі міцно вкорінене твердження, що після зміни у 1686 р. Київською митрополією свого підпорядкування з Константинополя на Москву церковне життя в Україні було перебудоване за московським зразком, а всі «національні» традиції знищені. Дослідник підважує це емпірично, шляхом ретельного дослідження внутрішнього життя церкви, а також пробуючи відповісти на питання, яке, як видається, до нього ще ніхто не ставив: наскільки успішними були процеси якісного перетворення української церкви на частину синодальної?