Відтворення у перекладі мовних засобів вираження оцінки (на матеріалі гуморески О. Кобилянської "Він і Вона" та її англомовного перекладу)

У статті зроблено спробу визначити шляхи і повноту відтворення у перекладі індивідуально-авторської оцінки, актуалізованої на рівні слова (з урахуванням безпосереднього контексту) і висловлювання. Автор статті обирає для аналізу гумореску Ольги Кобилянської "Він і Вона" та її англомовний переклад, здійснений Ромою Франком. Дослідження проведено у площині часткового перекладознавства. Необхідність таких студій обґрунтував Дж. Голмс, вважаючи їх результати необхідним матеріалом як для загальної, так і для прикладної теорії перекладу. Вибір зумовлюється ще й тим, що згаданий твір відзначається потужною оцінною маркованістю. Для досягнення поставленої мети автор дослідження аналізує засоби вербалізації категорії оцінки у гуморесці, функцію вербалізованої оцінки у формуванні експліцитної та імпліцитної прагматичної спрямованості оригінального тексту, а відтак простежує, як / чи ці функції реконструюються у перекладі. Дослідження показало, що, попри високий рівень адекватності, перекладачеві все ж не завжди вдається відтворити оцінні інтенції оригіналу. Деінтенсифікація чи повне нівелювання негативної оцінки так само, як і випадки підсилення позитивної чи негативної оцінки, дещо змінює прагматичний потенціал перекладу порівняно з оригіналом і може перешкодити цільовому читачеві декодувати авторський задум.