Етнонаціональний чинник національної політики радянського комуністичного режиму щодо поляків (1920-ті – перша половина 1940-х років)

Статтю присвячено дослідженню етнонаціонального чинника національної політики радянського комуністичного режиму в Україні в період 1920-х –першої половини 1940-х років щодо польської етнічної меншини, виявленню витоків і причин упередженого і політично вмотивованого ставлення більшовиків до поляків як етносу-нації. Виявлено, що на початку 1930-х рр. у національній політиці зміцнілого тоталітарного режиму Сталіна відбувся "великий перелом", а з 1933 р. національна політика СРСР щодо поляків набуває репресивного, карального, явного антипольського характеру, очевидного протиставлення українців полякам в дусі традиційної російської імперської політики. Захоплення СРСР у вересні 1939 р. Західної України ознаменувало новий виток масових репресій та депортацій поляків. Періоди пом’якшення національної політики комуністичного режиму стосовно поляків у другій половині 1940 р., а також після нападу Німеччини на Радянський Союз, корелюються з подібною практикою в Російській імперії періоду царату. Після виходу Червоної Армії на західні рубежі СРСР в національній політиці відбувся черговий поворот, позначений масовими репресіями, депортаціями і примусовими переселеннями нелояльних до комуністичного режиму поляків.