Мода та дозвілля радянських жінок у 1960–1980-ті рр.

Стаття присвячена аналізу еволюції модних тенденцій та форм організації дозвілля в СРСР у 1960–1980-х рр. Автори простежили трансформацію ставлення радянської влади до "жіночого питання" та її вплив на наукові дослідження в Радянському Союзі, а також дійшли висновку, що ідеї  емансипації вдало використовувалися радянською владою для експлуатації жіноцтва як багато чисельного трудового ресурсу. Лише в епоху "відлиги" вперше влада визнала на недосконалість державної політики в жіночому питанні. У статті також визначені ключові тенденції розвитку історіографії питання. Основна увага авторів присвячена особливостям жіночої моди та організації дозвілля жінок у 1960–1980-х рр. Відзначається, що мода обумовлювалася здебільшого двома факторами – пропозицією фабрик-виробників одягу та кіноіндустрією. Перший чинник значною мірою обмежував розвиток моди та нав’язував жінкам такі вимоги до одягу як зручність та практичність. До того ж прогресуючий дефіцит товарів легкої промисловості змушував жінок фактично "полювати" за модними речами. Другий чинник впливу на моду – кіноіндустрія – давав можливість радянським жінкам зазирнути за "залізний занавіс" і ознайомлюватися з тенденціями розвитку моди за кордоном. Проте найголовніші зміни відбулися у трансформації ставлення жінки до самої себе: жертовність радянської жінки відходить на другий план, жінки вчилися виглядати привабливо, елегантно та модно. Суттєві зміни відбулися також в організації дозвілля радянських жінок. У радянській державі дозвілля мало бути соціалізованим та колективним, та все ж в шістдесяті диктатура держави ослабла, з’явилися зародки індивідуальних форм дозвілля. Разом з цим радянська влада продовжувала контролювати вільний час радянський людей, надаючи контролю над естрадою та телебаченням великого ідеологічного значення.