СТАНОВЛЕННЯ Е-УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

В статті акцентовано увагу на електронному урядуванні як важливому для України механізмі переходу до інформаційного етапу розвитку. Вказуючи на роль електронного урядування в адаптації суспільства до нових умов життя, праці, побуту, спілкування, розглянули кращі управлінські практики по напрямках: між органами державного управління (G2G), між державою і бізнесом (G2B) і між державою та громадянами (G2C). Кожний напрямок розглянули як в загальнотеоретичному плані, так і в практичній площині – на основі дій органів влади, переважно в 2018 році. На основі проаналізованих дій органів української влад по переходу до системи електронного урядування, виокремили ряд проблем, вирішивши які наша держава зможе забезпечити більш ефективний процес входження в глобальний інформаційний простір. Окремо зверталась увага на системі надання електронних послуг населенню, вказуючи на переважаючий другий рівень розвитку при вимозі глобалізованого світу – четвертої стадії розвитку. Вказували на найбільшу проблему: недотримання головного принципу по наданню електронних послуг – використання системи «єдиного вікна»; на неналежний рівень функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг; на низький рівень компетентності частини працівників ЦНАП; на низький рівень забезпечення ЦНАП стандартизованим та сертифікованим програмним забезпеченням. Окремо звернута увага на проблемі цифрового підпису. В статті наголосили на необхідності утвердження єдиної стратегії впровадження електронного документообігу з чіткою дорожньою картою по її виконанню; на синхронізації дій тих державних органів влади, від дій яких залежить забезпечення ефективного переходу до системи електронного урядування; на необхідності залучення до процесів інформатизації, цифровізації громадськості: як в якості контролюючої та стимулюючої сили, так і в якості найактивніших учасників процесів.