ЗНАЧЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ РОЗРОБОК З ПРОБЛЕМ АЛЕЛОПАТІЇ ДЛЯ ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (друга половина XX – початок XXI ст.)

У статті здійснено короткий історичний огляд застосування заорювання в ґрунт зеленої маси рослин або сидерації в якості зеленого добрива. Акцентовано увагу щодо надмірної сучасної інтенсифікації сільськогосподарських угідь, застосування монокультур що негативно впливає на родючість ґрунтів, якість урожаю та погіршення екологічних умов загалом. Детально розглянуто методологію практичного використання алелопатичних підходів, а також перспективи і шляхи подальшого їх використання у науковій агрономії, рослинництві, лісівництві, луківництві та інших прикладних біологічних науках. Проаналізовано наукові напрями з проблем алелопатії, надано коротку характеристику розробкам, що проводилися вітчизняними вченими у другій половині XX – початку XXI ст. Зроблено висновки, що використання отрутохімікатів, мінеральних добрив тощо сприяє руйнації природних зв'язків, збіднює біорізноманіття в агроценозах, посилює негативний вплив на ґрунт, що відбивається на всіх взаємодіючих складових агроландшафтів. Наголошено на необхідності зміни сучасної агрохімічної концепції землеробства на агробіологічну.