Конспірація як система заходів забезпеч негласності кримін-процес. діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів

Констатується, що правове регулювання питань конспірації діяльності оперативних підрозділів є неповним, безсистемним. На законодавчому рівні воно представлено кількома нормами, що не лише не урегульовують основи вирішення вказаних питань, а й завдають шкоди, обмежуючи можливості реалізації потужного потенціалу оперативних підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Розробники підзаконних нормативно-правових актів, спираючись на своє суб'єктивне розуміння змісту конспірації, намагаються пристосувати недолугі новації законодавця до практики. Як наслідок, підзаконні нормативно-правові акти переповнені нечіткими, суперечливими нормами щодо забезпечення конспірації, дотримання її правил і відповідальності за їх порушення. При цьому таких правил не сформульовано у жодній з відомчих інструкцій, а наявні методичні рекомендації здебільшого застарілі, не мають наукового обґрунтування та торкаються лише певних аспектів конспірації. Відсутність належного правового регулювання та методичного забезпечення питань конспірації спричиняє проблеми в її організації. Усе це призводить до грубих помилок у роботі, відповідно до відсутності результатів тривалих оперативних розробок, провалу конкретних ОРЗ і НСРД, значних невиправданих затрат людської праці та матеріальних ресурсів, а головне – до травмування й загибелі оперативних працівників, негласних співробітників, а в окремих випадках їх родичів і пересічних громадян.