Проблемні питання мети і мотивів у складах злочинів проти основ національної безпеки України

Важливе кримінально-правове значення, насамперед для правильної кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 109 – 114-1 КК України, справедливості призначуваного винній особі покарання мають мета і мотив злочину, що є самостійними психологічними ознаками суб'єктивної сторони, яка, у свою чергу, не вичерпується ставленням суб'єкта до вчинюваної ним суспільно небезпечної дії або бездіяльності та її наслідків. Мета статті полягає у визначенні основних проблем, які виникають при з'ясуванні мети і мотивів злочинів проти основ національної безпеки та формулюванні пропозицій з удосконалення положень КК України. Здійснене дослідження вказаних ознак суб'єктивної сторони складів злочинів, передбачених ст. 109 – 114-1 КК України, продемонструвало, що у науці кримінального права представлені різні підходи до розуміння мети і мотивів основних і кваліфікованих складів злочинів проти основ національної безпеки України. Статті розділу І Особливої частини КК сконструйовані таким чином, що припускають, з одного боку, двояке тлумачення деяких суб'єктивних ознак складу злочину, з іншого – зазначені у них обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони є зайвими або такими, які закріплені з порушенням правил нормопроектувальної техніки.