Моніторинг банківських рахунків як засіб отримання доказів: питання удосконалення процесуальної форми

В системі кримінальних процесуальних засобів отримання доказів важливе місце посідають негласні слідчі (розшукові) дії, за допомогою яких, як свідчить світова та вітчизняна практика, розкривається більшість тяжких та особливо тяжких злочинів. Однією з причин низького рівня використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні є недосконалість процесуальної форми окремих негласних слідчих (розшукових) дій, серед яких моніторинг банківських рахунків. Автором статті поставлено за мету дослідити проблемні питання процесуальної форми моніторингу банківських рахунків як засобу отримання доказів у кримінальному провадженні. Розкриваються питання правової регламентації моніторингу банківських рахунків у кримінальному процесуальному законодавстві окремих зарубіжних країн (Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Сербія, Словенія, Хорватія). Звертається увага на недопустимість ототожнення моніторингу банківських рахунків із державним фінансовим моніторингом, адже вказані заходи за своєю правовою природою, суб'єктами здійснення, підставними та метою проведення, доказовим значенням їх результатів суттєво різняться між собою.