Про деякі питання регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів

У статті досліджено практику постановлення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів. Автором наголошено, що основним призначенням слідчого судді при розгляді вказаних клопотань є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, та забезпечення законності такого провадження на досудових стадіях. Відповідно до положень чинного КПК України винятково слідчий суддя під час досудового розслідування у справі за клопотанням сторін кримінального провадження вирішує питання про застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування. Проте в регламентації повноважень слідчого судді залишаються прогалини, зокрема в частині визначення переліку видів ухвал, які має право постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні. Мета статті полягає в дослідженні проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів. Звертається увага на відсутність законодавчої регламентації повноважень слідчого судді постановляти ухвалу про повернення клопотання та відмову у його задоволенні у випадку невідповідності такого клопотання вимогам кримінального процесуального законодавства. З урахуванням зазначеного автором статті постановлено за мету дослідження проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.