ПОСТАТЬ ІВАНА ФРАНКА В ІСТОРІЇ
Journal: Society. Document. Communication (Vol.1, No. 10)Publication Date: 2020-12-16
Authors : Людмила Довбня Тамара Товкайло;
Page : 240-260
Keywords : історія українського мовознавства; еволюція мовної системи; боротьба за унормування правопису; фонетичний принцип орфографії;
Abstract
У статті висвітлено внесок І. Франка в історію становлення і розвитку українського мовознавства, здійснено аналіз мовознавчої спадщини великого вченого-енциклопедиста, митця художнього слова Івана Франка на тлі історичного процесу усталення мовних норм. Закцентовано увагу на його боротьбі за становлення, розвиток та нормалізацію української мови, зокрема її лексики, фразеологічного складу та за усталення фонетичного принципу українського правопису. Аналізуються праці вченого, присвячені розгляду мови як національної самобутності, як елементу художньої творчості, а також окремих компонентів її структури. Наголошується на вивченні дослідником діалектів та лексичних норм української мови, дитячого мовлення, питань загального мовознавства тощо. Визначається персональний внесок І. Франка в історію української лінгвістичної науки. У сучасному світі Іван Франко заслужено постає перед людством передусім як майстер українського слова, митець у сфері вітчизняного художнього поетичного і прозового письменства. Водночас власне цим не обмежувалася інтелектуальна праця великого Каменяра. Людина енциклопедичних знань і неординарних здібностей, Іван Франко створив вагоме підґрунтя для розвитку й функціонування української мови не лише власною мистецькою, а й науковою діяльністю: його перу належать мовознавчі праці, присвячені українському правопису, відстоюванню багатства української мови на народній основі, дослідженню територіальної специфіки української мови; значну увагу приділяв дослідник дитячому мовленню та питанням філософії мови. З огляду на потребу нормалізації сучасного українського правопису та огранення норм народнорозмовного мовлення з особливою актуальністю постає питання аналізу кращих традицій, що історично склалися в лінгвістичній спадщині світочів нації, до яких перш за все слід віднести Івана Франка. Попри значний часовий проміжок, що відділяє нас від періоду, коли жив і творив Іван Франко, його напрацювання та ідеї залишаються на часі, з огляду на що варто окреслити внесок науковця в історію становлення та розвитку мовознавчої науки в Україні.
Other Latest Articles
- НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНФОРМАЦІЙНИКІВ
- ДІЯЛЬНІСТЬ АРХЕОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ НАУКОВИХ УСТАНОВ НА СТОРІНКАХ ВИДАННЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ (1945-1991)
- ЗАХОДИ РАДЯНСЬКИХ ОРГАНІВ ДЕРЖБЕЗПЕКИ ІЗ ДИСКРЕДИТАЦІЇ ОЧІЛЬНИКА ДЦ УНР СИМОНА ПЕТЛЮРИ
- СТАНДАРТИЗАЦІЯ: ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ
- ФАЛЬШИВІ АСИГНАЦІЇ ДОБИ НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН: СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ
Last modified: 2021-01-11 20:39:23