ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

У статті розкрито сутність криз та кризових явищ в розвитку соціально-економічної системи, охарактеризовано її види, причини, наслідки та глибинний взаємозв’язок. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів вивчення феномену сучасної економічної кризи, основних тенденцій її розвитку в контексті глобалізаційних процесів. Застосовано методи індукції та дедукції (для дослідження категорій ?криза?, ?економічна криза?); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (для оцінки трактувань змісту поняття ?криза?); метод системного аналізу та узагальнення (для дослідження причин та наслідків економічної кризи) та ін. В статті визначено, що в сучасній науково-економічній літературі існує велика кількість суперечливих поглядів щодо визначення змісту поняття ?криза?. При цьому управління економічними процесами та застосування антикризових заходів вимагає чіткого уявлення про економічний зміст та особливості виникнення кризового стану. Саме тому виникає необхідність уточнення поняття ?криза?. Об?рунтовано, що криза - це закономірний і цілеспрямований процес змін, в основі якого покладено незворотність, спадковість та цілеспрямованість. Визначено, що комплексність поняття ?криза? обумовлюється необхідністю охоплювати економічні, політичні, соціальні, духовні, культурні, екологічні, демографічні явища і процеси. Сформульовано причини та основні фактори виникнення економічної кризи. За результатами дослідження зроблено висновок, що різноманіття економічних циклів викликає необхідність розробки відповідних програм антикризових заходів, які повинні також враховувати неодночасність виникнення криз на різних рівнях функціонування економіки. Причому характерною особливістю таких програм повинно бути застосування різноманітних важелів впливу як єдиної взаємопогодженої системи. Акцентується увага на тому, що можливості антикризового управління залежать від професіоналізму й мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння передумов кризи та її наслідків, а також відповідальності уповноважених осіб.