ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ РОДОВИХ САДИБ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ФОРМИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ

Проведено дослідження динаміки розвитку сільських територій і зменшення чисельності сіл та сільських населених пунктів. Окрім того, наголошено на необхідності змін у проведенні досліджень щодо напрямів призупинення негативної динаміки зникнення сіл і сільських поселень в Україні. Визначено, що одним із варіантів розвитку сільської місцевості є створення екопоселень на основі розвитку родових садиб. Мета статті полягає в інформуванні більшої частини науковців щодо процесу створення альтернативних сільських поселень в Україні, а також дослідження особливостей їхньої життєдіяльності у сучасних економіко-політичних умовах. У результаті досліджень розглянуто динаміку розвитку сіл і сільських поселень в Україні протягом 1991-2013 рр., а також проведено системний аналіз організаційних особливостей створення родових садиб та екопоселень, як одного з шляхів альтернативного розвитку господарств населення. При цьому, враховуючи невизначеність у трактуванні понять ?екопоселення? і ?родова садиба?, об?рунтовано їхнє авторське визначення. Так, поняття ?екопоселення? пропонується трактувати як альтернативне поселення, створене з метою організації екологічно безпечної життєдіяльності його членів на засадах органічного землеробства, а ?родова садиба? ? як земельна ділянка з індивідуальним житловим будинком й іншими спорудами допоміжного використання, а також багаторічними насадженнями, лісовими насадженнями, водними об’єктами, тваринами та іншим майном, на якій протягом кількох поколінь проживає родина 1-2 ступеня спорідненості. На основі поглиблених досліджень розвитку родових садиб Житомирської області доведено, що залежно від етапу розвитку їхніми членами застосовуються три основні форми організації життєдіяльності і взаємовідносин, а саме: комуни, колективні та кооперативні поселення.