Комунікація як ефективний інструмент забезпечення «доброго врядування» («GOOD GOVERNANCE»)

Сучасна соціально-економічна ситуація актуалізує необхідність дослідження та оптимізації комунікаційного процесу публічного управління. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти організації, регулювання та управління публічними комунікаціями в умовах «доброго врядування». Мета – визначити зміст, завдання, принципи комунікаційної взаємодії в публічному управлінні як ефективного засобу формування і відтворення владно-управлінських відносин та інститутів демократичного суспільства. За допомогою методів філософського та загальнонаукового рівнів у їхній взаємодоповнюваності проаналізовано значущість сучасних інформаційно-комунікаційних технологій щодо забезпечення інноваційності в діяльності органів публічного управління, охарактеризовано виклики, що пов‘язані із реалізацією завдання встановлення постійних каналів комунікації між державою і суспільством; уточнено роль засобів масової інформації як каналу зв'язку, так і активного учасника процесу реформування публічного управління; обґрунтовано принципи взаємодії представників публічного сектора із засобами масової інформації. Як висновок доводиться необхідність розбудови державної стратегічної програми комунікацій на засадах комплексного підходу, з урахуванням значущості комунікацій для оптимальної організації управління суспільним життям. Визначено проблеми імплементації та практичні рекомендації щодо комунікаційної взаємодії влади і суспільства