Голоси трубадурів революції та голоси "вчорашніх" у прозі М. Хвильового

У статті розглядаються проблеми пристосування свідомості людини до нових умов. Їх формує революція. Спектр героїв, які пристосовуються, у прозі М. Хвильового дуже широкий. У даній роботі розглянено два варіанти образів, які розта-шовуються на полюсах системи. Це ті, психологія яких закорінена в минулому. За своїми характеристиками це різні люди. Одні з них відверто ностальгують за матеріальни достатком, який був у минулому – дореволюційному минулому. Та авторові цікавіші ті герої, які віддзеркалюють сучасність і тим самим дають можли-вість її глибше пізнати. До них належить одна з героїнь оповідання "Лілюлі" мадам Фур’є, етичний світ якої аж ніяк не вписується в аморальний світ пореволюційної країни. Інша категорія героїв – це ті, які живуть спогадами про революцію і мріями про всесвітній бунт. Тут немає психологічної складності. Всі герої однопланові. Об’єднує ж обидві категорії героїв тільки те, що вони не знаходять свого щастя у новій дійсності.