Прагматика односкладних особових речень у контексті лірико-психологічної прози Євгена Гуцала

У статті проаналізовані виражальні можливості односкладних особових речень, актуалізованих у лірико-психологічному контексті малої прози Євгена Гуцала. Означено- й узагальнено-особові конструкції розглянуті як засіб моделювання суб’єктивної модальності тексту, вербалізації індивідуалізованого внутрішнього світу ліричного героя та його узагальнених когнітивно-емотивних станів, формування текстової прогресії, ритміко- інтонаційної структури. Визначені способи включення односкладних особових речень в експлікацію стильових домінант ліризму, психологізму, медитативності.