Сучасні тенденції державного регулювання зайнятості в Україні

Актуальність досліджуваної теми полягає у тому, що обрана Україною соціально орієнтована модель розвитку економіки, як свідчать реалії життя, здебільшого не реалізується. Це проявляється в неефективності механізмів державного регулювання, несформованості значної чисельності інфраструктурних елементів цивілізованого ринку або неефективної їх взаємодії та спотворенні соціальних цінностей сучасного суспільства. Особливо це відноситься до ринку праці, на якому не лише перетинаються інтереси працівників і роботодавців, а й віддзеркалюються всі соціально-економічні, політичні, демографічні та інші процеси, що відбуваються в суспільстві. Мета статті – дослідження сучасних тенденцій державного регулювання зайнятості в Україні та обґрунтування напрямів зниження безробіття. В дослідженні використано загальнонаукові методи та принципи: системного аналізу, структурно-функціонального аналізу, абстрактно-логічний метод, метод узагальнення. Наукова значущість роботи полягає у виявленні сучасних особливостей формування ринку праці та державного регулювання зайнятості й можливостях практичного використання обґрунтованих напрямів зниження безробіття. У якості висновку відзначається, що підвищення ефективності регулювання ринку праці можливе лише за умови тісного узгодження інтересів підприємців, найманих працівників і держави, тому обґрунтовано напрями удосконалення соціального діалогу та посилення мотивації населення до праці у легальному секторі економіки, формуванню сучасного механізму забезпечення зайнятості населення, яка б забезпечила узгодженість інтересів усіх верств населення та збалансованість суспільного розвитку. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони мають бути основою комплексних заходів державної влади щодо вдосконалення регулювання зайнятості в Україні.