АРХІВІСТ ВОЛОДИМИР ЗАМЛИНСЬКИЙ

У статті досліджується життя, наукова та педагогічна спадщина В. О. Замлинського. На основі архівних матеріалів, праць вченого, спогадів родини та колег оцінюється внесок історика в розвиток історичної науки, зокрема історії України, спеціальних історичних дисциплін, архівознавства тощо. У 1982 р. В. Замлинського запросили очолити кафедру архівознавства та спеціальних історичних дисциплін на історичному факультеті Київського університету, де він продовжив кращі традиції колективу. Маючи архівознавчу освіту та досвід практичної архівної діяльності, він ще у 80-х роках чимало зробив для налагодження співробітництва кафедри з архівними установами, з Головним архівним управлінням про уряді УРСР, для розгортання джерелознавчих та архівознавчих досліджень. В умовах горбачовської перебудови та гласності колектив кафедри і, насамперед, її завідувач В. Замлинський повернулися обличчям до актуальних проблем історії України, до замовчуваних тем і так званих «білих плям», до збагачення джерельної бази історії України та її очищення від спотворень і фальсифікацій. Йому вдалося вивести кафедру архівознавства на якісно новий рівень, перетворити її на один з провідних в Україні осередків ґрунтовної підготовки фахівців з архівної справи і спеціальних історичних дисциплін. В. Замлинський зробив значний внесок у розвитку вітчизняної історії, джерелознавства, архівістики.