Теоретичні основи наукового забезпечення судової діяльності

Незалежна, легітимна, ефективна судова влада в державі є необхідною умовою сталого розвитку суспільства, гарантією належного здійснення функції правосуддя як важливого компоненту утвердження та розвитку демократичного режиму. Як справедливо наголошують міжнародні інституції, «правосуддя має на меті вирішення спорів між сторонами і шляхом ухвалення рішень відігравати як «нормативну», так і «просвітницьку» роль, надаючи громадянам відповідні настанови, інформацію та гарантії щодо права та його практичного застосування». Тому в умовах триваючої судової реформи, яка дестабілізує діяльність судової влади загалом і правозастосовну практику зокрема, важливе значення мають фундаментальні речі, які забезпечують можливість інституту судового захисту виконувати покладені на нього функції. Серед них чільне місце відводиться науковому забезпеченню судової діяльності. Адже саме наука здатна спрогнозувати напрями розвитку суспільних відносин і судової практики, вирішити питання правових колізій та існуючих у законодавстві прогалин. Тому наука повинна бути невід'ємним «супутником» діяльності суду, чільне місце в якій відведено правозастосуванню. Метою статті є аналіз змісту категорії «наукове забезпечення судової діяльності» та формулювання відповідного поняття.