Методологічні настанови щодо вивчення емоційного інтелекту в парадигмі позитивної психотерапії

У статті аналізується поняття емоційного інтелекту з точки зору екзистенційно-аналітичної терапії (Альфрід Ленгле) та розглядаються його функції в парадигмі позитивної психотерапії (Носсрат Пезешкіан). Вважається, що емоційний інтелект, як інтегральна функція суб’єкта, покликаний вчуватися в первинні емоції, інтегрувати їх у структуру базових вартостей особистості, рефлексувати, доцільно та конгруентно реалізовувати інтенції Я. Натомість при прагненні взяти під жорсткий контроль власні переживання можливі різноманітні реакцїй втечі:у Тіло, Діяльність, Контакти, Сенси (Фантазії). Опираючись на теоретико-методологічну базу позитивної психотерапії, у статті проаналізовано специфіку іррадіації емоційного інтелекту на три рівні функціонування психіки: поведінковий (симптоматичний), змістовний та базовий, що має різну міру усвідомленості.