Фактор межі в розвитку ідентичності юнаків у ситуаціях, що провокують на агресію

Теза цієї статті полягає в тому, що індивід перебуває під владою різних логік, і юнацька агресія залежить від стадії розвитку ідентичності чи епістемологічної недостатності, яка чинить тиск на його спосіб смислотворення. Водночас реверсії юнаків у різні метамотиваційні стани на кожній стадії розвитку ідентичності характеризуються особливими поєднаннями цих станів, що диференціюють провокуючі епізоди, в яких вони потакають своїм слабощам ? спонукам до агресії, від тих епізодів, в яких юнаки чинять опір цим спонукам і стримують бажання битися. Юнак є внутрішньо суперечливим і в одній ситуації може ідентифікувати себе з одними мотивами, а в іншій ситуації ідентифікувати себе з іншими мотивами.