КРЕАТИВНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ОСНОВНІ СКЛАДОВІ НОВОГО ВЕКТОРА В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Актуальність статті полягає у необхідності формування креативного потенціалу підприємства, оскільки саме розвиток творчих можливостей працівників та їх практичного впровадження забезпечить можливість зростання конкурентних переваг підприємства в розрізі фінансових показників, частки ринку та позитивного іміджу підприємства як на вітчизняному, так і закордонному ринках. В статті наведено порівняльну характеристику понять інноваційність та креативність, виявлено основні відмінності зазначених категорій та їх вплив на управління підприємством і формування конкурентних переваг. Метою статті є дослідження етимології понять інноваційності та креативності, визначення принципових відмінностей між ними та їх впливу на управління підприємством в аспекті формування нового вектора розвитку економічних систем, створення базису для подальших досліджень зазначених категорій в аспекті управління підприємством та створення нових конкурентних переваг. Відмінності проаналізовано на підставі праці Е. де Боно, в якій зазначено місце інноваційної культури в креативному середовищі. Застосовано теоретичні методи дослідження, що дозволяють створити нові наукові гіпотези щодо визначення та аналізу інноваційності та креативності, удосконалювати та оптимізувати власні положення, відобразити процес зіставлення категорій, щоб встановити схожість чи відмінність між ними, абстрагуватись від впливу другорядних факторів для виявлення основної сутності понять. Зазначено особливості вектора розвитку управління підприємством у відповідності до потреб сформованих наявністю інноваційних рішень та креативністю персоналу. Особлива увага надана особливостям характеру осіб, що володіють, або мають потенціал до формування креативної складової.