УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти оцінки економічної стійкості підприємств, узагальнено основні показники-індикатори, які застосовуються для оцінювання економічної стійкості підприємств легкої промисловості. Суб’єкти господарювання для збереження стійкої позиції змушені постійно знаходитися у пошуку нових рішень щодо покращення можливостей ефективного функціонування. Стійкість повинна забезпечуватися в будь-яких умовах і ситуаціях, що виникають під впливом змін як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Вирішення цієї проблеми неможливе без розуміння управлінською елітою усіх рівнів механізмів використання мікроекономічного аналізу, які розкривають закономірності розвитку малих економічних систем та дають змогу приймати своєчасні, в тому числі стратегічні, рішення для забезпечення позитивних зрушень у фінансово-господарській діяльності підприємств. Економічний аналіз навіть невеликих, але важливих внутрішніх ?фрагментів? дозволить краще зрозуміти поставлену проблему. Враховуючи економічну важливість проблеми економічної стійкості підприємств в складних сучасних військово-політичних умовах, в даній статті акцент робиться на методиці оцінки і виведенні інтегрального показника оцінки економічної стійкості підприємств. Метою статті є розробка узагальнюючого підходу до оцінки економічної стійкості підприємств легкої промисловості з урахуванням її рівня організаційної культури. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: аналізу та синтезу при визначенні методики оцінки економічної стійкості підприємств легкої промисловості; системного аналізу ? при визначенні груп показників-індикаторів оцінювання економічної стійкості підприємств легкої промисловості; конкретизації ? при визначенні особливостей формування складових економічної стійкості підприємств легкої промисловості.