ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ ЯК СКЛАДОВА КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

У статті досліджуються питання стратегічного планування прикордонних регіонів. Опрацьовано загальну логічну послідовність розробки стратегій економічного та соціального розвитку територій на прикладі Стратегії Карпатського Єврорегіону 2020. Метою статті є вдосконалення методик стратегічного планування економічного та соціального розвитку прикордонних територій як складних соціально-економічних систем та суб’єктів національної економіки задля їх подальшого використання у практиці стратегічного планування. Наукова новизна статті полягає в порівняльному аналізі соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів України з прикордонними регіонами Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі в рамках Стратегії Карпатського Єврорегоіну 2020, яка демонструє, що прикордонні регіони мають багато спільних проблем: соціально-економічна відсталість, високий рівень безробіття, відтік освіченої молоді до привабливих центрів за межами регіону, зростання міжрегіональних диспропорцій, формування нових викликів у вирішенні глобальних проблем, таких як міграція, геополітичні зміни і т.д. Але поряд з проблемами для прикордонних регіонів відкривається новий простір можливостей, пов’язаних з євроінтеграційними процесами в Україні, що є підставою для необхідності формування нового стратегічного підходу до розвитку прикордонних регіонів. Співпраця з прикордонними регіонами пропонує великий потенціал, який може бути використаний в інтересах всіх прикордонних регіонів. Існують сильні традиції транскордонного співробітництва (як дво-, так і багатосторонньої) на регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні різних установ. Також можна спиратися на культурне розмаїття та міжетнічні відносини. Карпатський Єврорегіон представляє собою 16-мільйонний ринок для малого й середнього бізнесу. Існує також розмаїтий набір туристичних принад, що є гарною основою для міжрегіонального розвитку туризму, а також для залучення туристів з інших країн. Крім того, є можливість залучення додаткових коштів для забезпечення транскордонного і транснаціонального співробітництва, які наявні в європейських структурах та інвестиційних фондах.