ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР ГРУШЕВСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ

У статті розглядаються окремі аспекти наукової діяльності Олександра Сергійовича Грушевського, зокрема, його науково-організаційна і педагогічна робота, а також здобутки в галузі архівознавства, історії України, етнографії. Зазначено, що Олександр Грушевський першим порушив питання про необхідність проведення архівної реформи і зробив перші кроки до розроблення такого проекту. Згідно з цими планами, загальне керівництво, координацію теоретичних досліджень і практичних робіт у галузі архівної справи мав здійснювати бібліотечно-архівний відділ Народного міністерства освіти УНР, яким керував Олександр Сергійович. При цьому відділі створювалися археографічна комісія для розроблення теоретичних проблем архівознавства, наукова бібліотека, редакція спеціалізованого часопису «Пам'ятки». Учений заклав основи загальної архівної реформи в Україні (1918 р.), що передбачали створення Національного архіву Української держави в Києві та губернських архівів і комісій на місцях. Вражає не тільки науково-організаційна та педагогічна діяльність Олександра Грушевського. Він є автором понад 100 наукових праць, присвячених історії України, історіографії, етнографії, історії літератури. Науково-організаційна й педагогічна діяльність Олександра Грушевського була припинена в серпні 1933 р. – його звільнено зі всіх посад у ВУАН. 9 серпня 1938 р. він був заарештований. За участь в антирадянській націоналістичній організації О. Грушевському визначили міру покарання – п'ять років заслання. Олександр Сергійович Грушевський, як і його брат Михайло Сергійович, також значною мірою прислужився українській науці, у тому числі в таких галузях як: історія України, етнографія, археографія, архівознавство.