"Хто ж, окрім нас, явить істинний лик наших предків, якщо ми не збережемо справжнього способу їхніх думок і мовлення?": до 200-річчя граматики Олексія Павловського

Граматика О. Павловського є першою друкованою граматикою нової української мови. В умовах відсутності української державності вона започаткувала та визначила на наступні сто років етнолінгвістичний принцип формування українських граматик. Граматика О. Павловського є джерелом знань про Україну, відображає ментальні риси українців, специфіку української мови. О. Павловський вербальними засобами репрезентував український етнос. Він зумів відтворити цілісну ментальну картину світу українців у жорстко цензурованих умовах Російської імперії, коли друкувалися лише поодинокі художні твори українською мовою. Граматику О. Павловського можна розглядати як кордоцентричну, оскільки ментально автор почувається українцем. На його думку, пізнання менталітету народу, його культури та історії можливі лише через вивчення його рідної мови. У своєму науковому доробку О. Павловський зображує цілісну етнічномовну картину світу українського народу та поєднує різні види лінгвістичного опису в граматиці: авторський наратив, текст граматики, українсько-російський словник контрастивної розмовно-побутової лексики, безеквівалентної етнографічної лексики, словник засвоєних форм антропонімів, словник ідіом та паремій, функціонування лексем у різностильових та різножанрових творах. Кордоцентрична граматика О. Павловського вибудувана на етнолінгвістичних засадах, є джерелом знань про Україну, засвідчує специфічні риси української мови та її перспективи, декларує активну громадянську позицію автора, що заклав ментальні та філософські основи формування українського мовознавства.