Процедура визначення обсягу доказів в суді першої інстанції та порядок їх дослідження

Стаття присвячена проблемам визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження на початковому етапі судового розгляду кримінального провадження, в тому числі й тих, що виникли у зв'язку із внесенням змін від 04 жовтня 2019 у Кримінальний процесуальний Кодекс України (далі - КПК) Метою статті є аналіз законодавства та запропонування шляхів удосконалення чинного законодавства з метою оптимізації процедур, спрямованих на планування дослідження доказів у суді першої інстанції. Чинний КПК передбачає, що обсяг доказів, які підлягають дослідженню, суд одержує не у вигляді протоколів, речових доказів або інших матеріалів, а з вступної промови, яка проголошується сторонами на початку судового засідання. Вступна промова – це перша інформація, яка будує уявлення суду про докази, за допомогою яких сторони мають намір обґрунтовувати підставність своїх правових позицій стосовно обвинувачення, їх належність, допустимість і достатність, черговість їх дослідження в судовому засіданні, а також зміст інших правових позицій сторін у даному провадженні. Під час проголошення вступної промови, сторони наводять той обсяг доказів на яких будується їх позиція, після чого, суд має дослідити подані ними докази. Для побудови структурного та логічного дослідження доказів, необхідний план такого дослідження та встановити порядок дослідження доказів.