Проблемні пит здійснення адвокатом медіативної діяльності в межах примирення підозрюваного з потерпілим у кримін провадж

Загальновідомо, що однією із ознак відновного правосуддя є застосування медіації як ефективного способу вирішення спору. Вищевказаний процес виявився досить популярним у практиці вітчизняних юристів, що в свою чергу стало підґрунтям до неоднозначної практики та необхідності уваги законодавця. Більш того, через свою ефективність медіаційна практика набула широкого поширення в професійній діяльності вітчизняних юристів. Саме тому в Україні відбуваються рушійні зміни з метою законодавчого закріплення вказаного інституту. Тим не менш, через відсутність детальної законодавчої регламентації базових положень регулювання медіації, а саме - статусу медіатора, нормативного закріплення нерозголошення клієнтської таємниці, органів контрою якості наданих послуг тощо, існує ймовірність зловживання застосування вказаного інституту на території України. Метою статті є визначення проблемних питань, які можуть виникнути у випадку поєднання ролей адвоката та медіатора в межах одного провадження