Глибинно-психологічні засади духовного зростання особистості

Вивчення проблеми глибинно-психологічних засад духовного зростання особистості в площині наукових психологічних досліджень сьогодення засвідчило відсутність єдиного цілісного розуміння сутнісного змісту останніх. Йдучи шляхом теоретичного аналізу класичних психологічних концепцій особистості З. Фройда, К. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма, А. Маслова, В. Франкла та сучасних концептуальних підходів до проблеми духовності особистості Б.С. Братуся, І.О. Зеліченко, О.І. Климишин, О.П. Колісника, В.П. Москальця, Е.О. Помиткіна, М.В. Савчина, ми наблизилися до об’єктивності пізнання глибинно-психологічних засад духовного зростання та розуміння необхідності вироблення нової стратегії дослідження проблеми духовного життя людини в рамках психології ? християнсько-орієнтованої. Духовне зростання постає як важливий шлях, на якому неминучою є внутрішня боротьба біологічних та духовних сил, це шлях пошуку та знаходження людиною себе, шлях оцінки себе і своїх вчинків відповідно до системи цінностей, ідеалів, що є у свідомості людини. Спроможність людини до духовного зростання уможливлюють медіатори, носієм яких є вона сама, і які є її культурними "знаряддями" (знак, слово, символ, міф) спілкування з Боголюдиною як верховним посередником між людиною та Абсолютом (В.П. Зінченко). Внутрішній діалог, суть якого репрезентують такі суб’єктні інстанції, як "Особистісне Я", "Множинне Я" та "Сутнісне Я", обумовлює особливості процесу духовного зростання особистості на глибинно-психологічному рівні та забезпечує його результативність.