ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПІДХІД

Стаття присвячена особливостям відображення в обліку операцій в іноземній валюті відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Визначено, що нестабільна ситуація на валютному ринку, спричинена коливаннями валютних курсів, вимагає постійного удосконалення системи управління та контролю за здійсненням операцій в іноземній валюті суб’єкта господарювання сфери зовнішньоекономічної діяльності. Особливого значення окреслені питання набувають в умовах переходу до застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема, в частині представлення фінансової інформації користувачам за межами країни функціонування суб’єкта господарювання. Мета статті полягає в об?рунтуванні теоретичних положень, розробці практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики обліку операцій підприємства в іноземній валюті з урахуванням положень національних та міжнародних стандартів. В статті окреслено коло основних понять з теми дослідження, таких як ?валюта подання?, ?функціональна валюта?, ?курсова різниця?, проаналізовано основні положення національних та міжнародних стандартів відносно відображення валютних операцій в обліку, здійснено їх порівняння, визначено основні неузгодження вітчизняного та міжнародного законодавства. Описано особливості відображення в обліку курсових різниць за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку в процесі прийняття ефективних управлінських рішень, результати впливу методики формування в обліку інформації про курсові різниці на змістовність фінансової звітності підприємства. Основні неузгодженості стосуються визначення валюти грошової одиниці та курсових різниць, в якій має бути складена фінансова звітність суб’єкта функціонування ринкових структур. В результаті дослідження узагальнено висновки стосовно недоліків та підходів як вітчизняного, так і міжнародного законодавства щодо відображення в обліку операцій з валютою та курсових різниць, доцільності використання основних понять наведених в міжнародних стандартах.