Особливості функціонування банківських офшорних центрів (на прикладі Люксембургу)

Розглянуто особливості функціонування банківських офшорних зон: надання податкових пільг, відсутність регулювання руху капіталу, міжнародний характер угод, розвинена інфраструктура, збереження таємниці угод, ефективно функціонуюча банківська система, використання англійської мови, висококваліфікований персонал. По-дано головні мотиви заснування комерційних установ у фінансових офшорних центрах, серед яких: лояльність державного регулювання, високий рівень банківської та комерційної секретності та анонімність реальних власників компаній, легкість доступу до зарубіжної фінансової системи. Наведено дві категорії офшорних юрисдикцій: країни, які дозволяють законні розслідування в належних випадках, і країни, які відмовляють у послабленні своєї секретності. Зазначено, що головними мотивами заснування банку в офшорних зонах є відкриття та ведення банківських рахунків для вкладників із країн з високими податками та жорстким валютним контролем, а також здійснення операцій на ринку євровалют. Охарактеризовано Люксембург як один із основних світових офшорних банківських центрів, на який припадає 6–8% світового офшорного капіталу. У Люксембурзі представлено всі основні європейські й міжнародні фінансові установи, до того ж на 147 зареєстрованих комерційних банків припадає лише 5 люксембурзького походження. Створення філій європейських банків заохочується усуненням всіх видів примусу щодо грошових потоків: відсутність вимог до мінімальних резервів, виключення будь-якої регламентації відносно процентних ставок або переміщень капіталу, безумовне дотриманням банківської таємниці в поєднанні з гнучким і суворим банківським контролем при однакових і вигідних для всіх клієнтів норм оподаткування.