МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ТА СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в складні економічні часи для держави підвищується роль державного сектору як інструменту виконання нею своїх функцій. Саме тому адекватне визначення складових частин та обсягів державного сектору має важливе значення щодо виявлення наявного потенціалу держави. Метою статті є аналіз підходів щодо трактування поняття ?державний сектор? з урахуванням іноземного досвіду, розроблення пропозицій щодо визначення його структури та розміру в економіці України. В статті розглядається трансформація поняття ?державний сектор? в законодавчому полі України за часи незалежності та пов’язані з цим методологічні питання обліку його складових елементів як в економіці, так і за Системою національних рахунків згідно Класифікації інституційних секторів економіки (КІСЕ). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автор вважає необхідним відновити відстеження показників діяльності державного сектору, зробити відповідні кроки для узгодження розрахунків стосовно державного сектору в економіці країни та у валовому внутрішньому продукті з урахуванням іноземного досвіду. Крім цього, в статті рекомендується розширення існуючого в українському законодавстві поняття ?суб’єкти господарювання державного сектору? за рахунок віднесення до їх складу державних установ, що здійснюють господарську діяльність. Також доцільними є впровадження в практику господарювання поняття ?суспільний сектор?, котрий включав би як державний, так і комунальний сектори, а також здійснювати гнучке групування їх об’єктів в залежності від мети дослідження, об’єкта порівняння та методології обліку зазначених показників.